Фторовані в ядро азополіуретани

З метою ціленапрямленого регулювання значень молекулярної гіперполяризовності (зміщення заряду від електронодонора до електроноакцептора) вихідних мономерів з подальшою її трансляцію на макромолекулярний рівень, шляхом віріації електроноакцепторної складової та ізомерії хромофорних груп, розроблено спосіб синтезу ізомерних гідроксиетильованих діамінів V-типу (ГДА-1 – ГДА-6) з нереакційноздатною електронодонорною групою:

Такий підхід до дизайну азовмісних мономерів, при збереженні системи D-π-A-π-D, дозволяє ввести до їхнього складу як реакційноздатні гідроксильні групи, так і електронодонорні – третинні аміногрупи. Електроноакцепторними групами гідроксиетильованих діамінів виступають фрагменти ТФБ або ОФБ.

Будова синтезованих азомономерів підтверджена методами ¹Н ЯМР, ¹⁹F ЯМР, ІЧ-, та УФ-спектроскопії.

З метою регулювання оптичних властивостей та пролонгації температурно-часової стабільності нелінійно-оптичних характеристик полімерних систем нами було синтезовано азополіуретани (АПУ), на основі ГДА, з ізомерними азохромофорних фрагментами у головному ланцюзі.

На основі даних методу різнокутової еліпсометрії було досліджено оптичні властивості синтезованих АПУ та встановлено залежності значень показника заломлення полімерних плівок від довжини хвилі, показано, що показник заломлення залежить від хімічної будови полімерного ланцюга та типу електроноакцепторної групи у їхньому складі.

Методом генерації другої гармоніки встановлено вплив будови полімерного ланцюга на НЛО властивості АПУ. Показано, що всі синтезовані фторовані в ядро АПУ характеризуються нелінійно-оптичними властивостями другого порядку і можуть бути використані як нелінійно-оптичні середовища.

V.V. Shevchenko, A.V. Sidorenko, V.N. Bliznyuk, I.M. Tkachenko, O.V. Shekera, N.N. Smirnov, I.A. Maslyanitsyn, V.D. Shigorin, A.V. Yakimansky, V.V. Tsukruk Synthesis and properties of hydroxylated core-fluorinated diamines and polyurethanes based on them with azobenzene nonlinear optical chromophores in the backbone. Polymer, 2013. V. 54, No. 24, P. 6516 – 6525.

На попередню сторінку